У бою з рашистськими окупантами за Україну 1 квітня 2022 року на Луганщині загинув доцент кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів, кандидат технічних наук Юрій Романович ДАДАК, відомий поет, громадський діяч та засновник літературно-просвітницького проєкту «Дух нації» (поетичне псевдо – Юрій Руф).
У перший же день широкомасштабної війни Юрій Дадак вступив до лав 24 окремої механізованої бригади ЗСУ.
Юрій ДАДАК народився 26 вересня 1980 року в Бережанах на Тернопільщині. Зростав у Львові.
Повну загальну освіту здобув у 1997 році в Львівському ліцеї № 93, а вищу – у Національному лісотехнічному університеті України у 2002 році за спеціальністю «Технологія деревообробки», здобувши кваліфікацію інженера-технолога.
Після завершення аспірантури Національного лісотехнічного університету України, у 2008 році захистив дисертацію на тему «Підвищення ефективності пиловловлення в процесах оброблення деревини та деревинних матеріалів» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.06 «Технологія деревообробки, виготовлення меблів та виробів з деревини». Закінчив докторантуру Національного лісотехнічного університету України, працював над завершенням докторської дисертації.
З 2011 року обіймав посаду доцента кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів Національного лісотехнічного університету України. У своїй науковій діяльності працював над розробленням: науково обґрунтованих нормативів витрат деревини у дерев’яному домобудуванні; наукових основ вловлювання та сепарування відходів у процесах механічного оброблення деревини; ефективних процесів очищення викидів деревообробних підприємств від деревного пилу.
З 2008 до 2014 року – заступник декана технологічного факультету з навчальної роботи (нині – Навчально-науковий інститут деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну).
Вірші почав писати з 14 років. Вважав свою поезію одним з видів поетичної пропаганди патріотизму, у якій УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ прославлені як горда ДЕРЖАВА ТА НАЦІЯ.
Поціновувачі його творчості охрестили роботи Юрія Руфа як поезію війни. Він був тим із митців, чия творчість сприяла підвищенню бойового духу, мотивувала та загострювала почуття національної гордості.
За життя поета друком вийшла низка збірок його віршів, серед яких: «Багряна лірика» (2012), «Час Революції» (2014), «На зламі епох» (2015), «Ваніль чи сталь?!» (2022), його вірші увійшли також до українських сучасних націоналістичних поетичних збірок «Голос крові» (2013) і «Відлуння свинцевих громовиць» (2015).
Юрій Дадак провадив активну громадську та просвітницьку діяльність. У 2010 році – ініціатор створення в університеті Конкурсу «Актуального патріотичного мистецтва» (з 2015 року – Фестивалю «Актуального патріотичного мистецтва»), у якому брали активну участь спочатку студенти-дизайнери, а пізніше й інші студенти університету. У 2015 році Юрій Дадак заснував громадську організацію «Літературно-просвітницький проєкт «Дух нації». Він був постійним ведучим Фестивалю нескореної нації «Холодний Яр».
Останній допис Юрія Дадака з’явився на його фейсбук-сторінці 19 березня – це був вірш з фронту. Він завжди оспівував у своїй поезії українські звитяги та популяризував усе українське.
Іржавий обрій вицвів з темноти,
Відтінком домни небеса палають,
Горизонтальні вогняні хвости
В щілинах рваних хмар на виднокраї.
Далеко в полі зблиснув терикон.
Гарячий диск на старт в зеніт піднявся,
В туману вранішнього піні покупався.
Новий світанок й новий день зійшов на трон.
Юрій Руф
Колектив Національного лісотехнічного університету України висловлює глибоке співчуття директору Технологічного фахового коледжу ДВНЗ «Національного лісотехнічного університету України» ДАДАКУ Роману Михайловичу і завідувачці бібліотекою коледжу Надії Зенонівні, дружині Ірині та дочкам Роксоляні і Катерині, братові Віктору з приводу тяжкої втрати – смерті сина, чоловіка, батька і брата.
Юрій Дадак помер смертю ГЕРОЯ, який до останнього подиху боронив рідну українську землю.
Пам’ять про цю СВІТЛУ ЛЮДИНУ житиме в пам’яті кожного, хто його знав. І в його пронизливих і патріотичних віршах.
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
